Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

небіжчик

Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБІЖЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБІЖЧИК"
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Возитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. І. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Захождаты, -ждаю, -єш, гл. = заходыты. Из ряду до ряду захожайте (захождайте). Чуб. V. 933. КС. 1882. VIII. 267. Ой ставь мисяць захожаты. Мет. 74.
Лагодком, лагодом. Cм. лагід.
Нажа́рити Cм. нажарювати.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця. Желех.
Сутки 1, -ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч. Ном. № 10919.
Шинок Cм. шинк.
Штахвет, -ту, штахве́та, -ти, ж. Эстафета. КС. 1882. IX. 580. І на! через штафет к Плутону. Котл. Ен. Послано його кудись із штахветою вночі. Г. Барв. 443.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕБІЖЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.