Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій.
Вугловий, -а, -е. Угольный.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку?
Норець, -рця́, м.
1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився.
2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Ум. проваллячко. Ув. проваллюка.
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Чижми з острогами. Ум. чижемки.
