Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накладати
накладувати
накланятися
накласти
накластися
наклеп
наклепати
накликати
накликатися
наклинцювати
наклопотати
наклопотатися
накльовуватися
наклюватися
наклюнутися
наключитися
наковань
наковувати
наковчити
накожалі
накожні
накоїти
накой
накокати
наколи
наколінниця
наколоти
наколотити
наколочувати
наколупати
наколювати
наколюватися
наколядувати
накомпонувати
накондубачитися
наконечник
накопати
накопатися
накопичувати
накопіювати
накопувати
накоренок
накоржень
накоркуватий
накормити
накосити
накось
накотистий
накотити I
накотитися II
накохати
накохатися
накочувати 1
накочувати 2
накочуватися
накошувати
накпити
накпитися
накрай
накрамарювати
накрапайчик
накрапати
накрапатися
накрапляти
накрапувати
накрасити
накрасовуватися
накрасти
накрасуватися
накрашувати
накрашуватися
накри
накривати
накриватися
накривка
накриво
накрижник I
накрижник II
накрикувати
накрити
накритка
накритний
накриття
накричати
накричатися
накришити
накришка
накришувати
накрівавити
накроїти
накропити
накротити
накрутити
накрутка
накручувати
накрушати
накрякати
накувати
накуватися
накульгувати
накупати
накупатися I
накупатися II
накупити
накупитися
накупляти
накуповувати
накупувати
накурити
накурювати
накурятися
накучити
накущитися
налабзюкати
налагоджувати
налагоджуватися
наладити
наладувати
налазити
налазитися
Бражний, -а, -е. Откормленный брагой. Бражна корова. Н. Вол. у.
Відгороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. відгородитися, -джуся, -дишся, гл. Отгораживаться, отгородиться.
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Ковальня, -ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва. Мороз, зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. Мет. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. Ном. № 629 — 636. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. О. 1862. X. 6. Ум. моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий. Мир. Пов. І. 136.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Розорати Cм. розорювати.
Тесовий, -а, -е. Тесовый, сдѣланный изъ теса. Посадив її за тесовий стіл. Грин. III. 11.
Нас спонсорують: