Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Існий, існісінький, існісінько. Cм. істний, істнісінький, істнісінько.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый.
Поскупати, -паю, -єш, гл. Скупить. Поскупав у людей землю, та й не озьме його кат.
Просто нар.
1) Просто, безъ затѣй. Сказати просто: вмер, та й годі. Він так мальовав собі просто, абияк.
2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Іде... пані, та просто до їх у двір.
3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Табла, -ли, ж. = табівка.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.