Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накладати
накладувати
накланятися
накласти
накластися
наклеп
наклепати
накликати
накликатися
наклинцювати
наклопотати
наклопотатися
накльовуватися
наклюватися
наклюнутися
наключитися
наковань
наковувати
наковчити
накожалі
накожні
накоїти
накой
накокати
наколи
наколінниця
наколоти
наколотити
наколочувати
наколупати
наколювати
наколюватися
наколядувати
накомпонувати
накондубачитися
наконечник
накопати
накопатися
накопичувати
накопіювати
накопувати
накоренок
накоржень
накоркуватий
накормити
накосити
накось
накотистий
накотити I
накотитися II
накохати
накохатися
накочувати 1
накочувати 2
накочуватися
накошувати
накпити
накпитися
накрай
накрамарювати
накрапайчик
накрапати
накрапатися
накрапляти
накрапувати
накрасити
накрасовуватися
накрасти
накрасуватися
накрашувати
накрашуватися
накри
накривати
накриватися
накривка
накриво
накрижник I
накрижник II
накрикувати
накрити
накритка
накритний
накриття
накричати
накричатися
накришити
накришка
накришувати
накрівавити
накроїти
накропити
накротити
накрутити
накрутка
накручувати
накрушати
накрякати
накувати
накуватися
накульгувати
накупати
накупатися I
накупатися II
накупити
накупитися
накупляти
накуповувати
накупувати
накурити
накурювати
накурятися
накучити
накущитися
налабзюкати
налагоджувати
налагоджуватися
наладити
наладувати
налазити
налазитися
Багатенний, -а, -е. Очень богатый. Желех.
Забу́тни́й, -а́, -е́. и забу́тній, -я, -є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднѣпр. у. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Перехотіти 2, -хочу, -чеш, гл. Перехотѣть.
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ком. Пр. № 114. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Н. Вол. у. Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден. Н. Вол. у.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. Посл.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Нас спонсорують: