Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наштурити

Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШТУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШТУРИТИ"
Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.
Глухота, -ти, ж. Глухота.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Киптар, -ра, м. = кептар. Гол. Од. 67.
Напроха́ти Cм. напрохувати.
Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.
Пудити, -джу, -диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у.
Роскукарікатися, -каюся, -єшся, гл. О пѣтухѣ: раскричаться.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАШТУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.