Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахилятися
нахід
нахідка
нахідний
нахлептатися
нахлестатися
нахлеськатися
нахливці
нахлипатися
нахлюпати
нахлюпувати
нахлявкати
нахмарити
нахмурити
нахмуритися
нахмурний
нахнюпити
нахнюпитися
наховати
находити
находити 2
находитися
находитися 2
нахожалий
нахожий
нахолоджувати
нахолоджуватися
нахолонути
нахопити
нахопляти
нахоплятися
нахрапом
нахрест
нахромитися
нахрякати
нахта
нахтовий
нахукати
нахурувати
нацвірінькати
націджувати
націлитися
націлуватися
націляти
націлятися
націонал
національний
національність
нація
нацмокатися
нацокотати
нацокотіти
нацокотітися
нацупити
нацуплювати
нацьковувати
нацюкати
нацюняти
нацюцяти
начавити
начальник
начальникувати
начальницький
начальниця
начальство
начарувати
начастувати
начастуватися
начати
начахолити
начвалатися
наче
начекатися
начепити
начепляти
начепурити
начепуритися
начервонити
начеремшити
начерк
начеркати
начернити
начерпати
начерпнути
начерти
начесати
начикрижити
начин
начинати
начинатися
начинити I
начинити II
начинка
начиння
начиняти
начисто
начитати
начитатися
начіплювати
начіплюватися
начісувати
начорнити
начоси
начубити
начуватися
начудний
начурити
начустрити
начути
начутися
начухрати
начхати
наш
нашарпати
нашаткувати
нашвидку
нашевкатися
нашелестіти
нашепт
нашептати
Ага́-га, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. Ага-га, яка тут глибочінь! Шейк. 2) А, вотъ что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то? Ком. І. 47.
Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Оголошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. оголоситися, -шуся, -сишся, гл. 1) О звукѣ: Раздаваться, раздаться. 2) Быть объявляемымъ, объявленнымъ, объявляться, объявиться. 3) Опубликовываться, опубликоваться.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Котл. Н. П. 380. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами. Чуб. V. 335.
Прилигати, -га́ю, -єш, гл. Привязать налигачем (воловъ).
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Левиц. І. 13. Шух. І. 115. Обізвалось два ангела у притворі. Мил. Св. 20.
Смирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. смири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Смиряться, присмирѣть. Смирився паче вовка. Ном. № 2460.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його. Грин. II. 11.
Нас спонсорують: