Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахилятися
нахід
нахідка
нахідний
нахлептатися
нахлестатися
нахлеськатися
нахливці
нахлипатися
нахлюпати
нахлюпувати
нахлявкати
нахмарити
нахмурити
нахмуритися
нахмурний
нахнюпити
нахнюпитися
наховати
находити
находити 2
находитися
находитися 2
нахожалий
нахожий
нахолоджувати
нахолоджуватися
нахолонути
нахопити
нахопляти
нахоплятися
нахрапом
нахрест
нахромитися
нахрякати
нахта
нахтовий
нахукати
нахурувати
нацвірінькати
націджувати
націлитися
націлуватися
націляти
націлятися
націонал
національний
національність
нація
нацмокатися
нацокотати
нацокотіти
нацокотітися
нацупити
нацуплювати
нацьковувати
нацюкати
нацюняти
нацюцяти
начавити
начальник
начальникувати
начальницький
начальниця
начальство
начарувати
начастувати
начастуватися
начати
начахолити
начвалатися
наче
начекатися
начепити
начепляти
начепурити
начепуритися
начервонити
начеремшити
начерк
начеркати
начернити
начерпати
начерпнути
начерти
начесати
начикрижити
начин
начинати
начинатися
начинити I
начинити II
начинка
начиння
начиняти
начисто
начитати
начитатися
начіплювати
начіплюватися
начісувати
начорнити
начоси
начубити
начуватися
начудний
начурити
начустрити
начути
начутися
начухрати
начхати
наш
нашарпати
нашаткувати
нашвидку
нашевкатися
нашелестіти
нашепт
нашептати
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку. МВ. ІІ. 18.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213. Здавив за руку, аж хруснуло. Харьк. у. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край. Черк. у.
Отуха, -хи, ж. Ободреніе, утѣшеніе. Тільки його й отухи, що вип'є. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Рух, -ху, м. Движеніе. Гн. 1. 96. Рух його, хода, все було поважне. Левиц. Пов. 9.
Точний, -а, -е. Точный.
Тушур, -ру, м. = туши́ра. Шух. І. 196.
Нас спонсорують: