Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невданик
невданючий
невдатний
невдатник
невдатність
невдатно
невдаха
невдача
невдачий
невдачний
невдашенька
невдержка
невдогад
невдяка
невдячний
невдячник
невдячниця
невдячність
невдячно
невеликий
невередь
невже
невжиточно
невзабарі
невзавороті
невзадовзі
невзаміру
невзаміту
невзгодина
невибірний
невиводний
невиворотний
невиворотно
невигідний
невигідно
невигода
невидальце
невиданий
невиданський
невидний
невидомий
невидющий
невилазний
невимовний
невимовно
невинний
невинничати
невинність
невинно
невинуватий
невиразний
невиразно
невистачка
невіглас
невід
невідник
невідничий
невідничок
невідомий
невідомість
невідомо
невідхідно
не-відь-що
невільний
невільник
невільницький
невільниця
невільничий
невільничка
невільничок
невільно
невінчаний
невіра
невір-земля
невірненький
невірний
невірник
невірниця
невірниченько
невірничка
невірно
невіронька
невіста
невістиця
невістка
невістний
невістонька
невістульки
невістчаний
невістчин
невістюк
не-віть-що
невіхна
невіч
невкміту
невлад
невладущий
невмивака
невмиваний
невмисне
невмілий
невмілість
невміло
невміння
невмірайко
невмірака
невмірущий
невмітно
невмолот
неводний
неволенька
неволити
невольний
невольничий
неволя
невора
невпам'ятку
невпоїд
невпокій
невпокійний
Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Гірчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Мідя́нчик, -ка, м. Долгоносикъ, Blynchilis cipreus.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати. К. (О. 1862. III. 23).
Одубитися, -блю́ся, -бишся = одубіти 2. Чи швидко твоя мати одубиться? Кіев. г.
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже! Чуб. V. 15. 2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Котл. Н. П. 386. Кішку Самійла поздоровляли. АД. І. 219. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ. ЗОЮР. I. 48.
Працювальник, -ка, м. = працівник. Конст. у.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
Шиширхнути, -хну, -неш, гл. Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. На землю злізла ніч.... нігде а ні шиширхне. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Нас спонсорують: