Варган, -на, м. Музыкальный инструментъ, на которомъ играютъ губами. На словах, як на варганах, а на ділі, як на балабайці.
Відвідини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. Візьми, сестро, піску жменю. Висипав їй жменю дукатів. Укинув попелу жменю. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. Стоїть хатина, коло неї жменя города. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ув. жме́нище.
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Панська підлизуха.
Покус нар. Немного, нѣсколько, нѣкоторое количество.
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити.
Раковий, -а, -е. 1) Раковый. Борщ твій похожий на ракову юшку.
2) ракові шийки. Раст. Polygonum bistorta L.
Роспечатувати, -тую, -єш, сов. в. роспечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш.
3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати?
4) Родъ дѣтской игры. Ум. смішок.
Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ.