Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди.
Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Ум. лопуши́нка.
Обуття, -тя́, с. Обувь.
Потряхати, -ха́ю, -єш, гл. Встряхивать. Підняли його на руки. Я потряхав-потряхав його, — так ні, він неживий був.
Росполонюватися, -нююся, -єшся, сов. в. росполони́тися, -нюся, -нишся, гл.
1) Расширяться, расшириться, распространяться, распространиться, разростаться, разростись. Тепер малий садок, а як росполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина росполонилась.
2) Разлиться (о рѣкѣ). Дніпро росполонився, що й не можна проїхати.
Сахарниця, -ці, ж. Сахарница.
Сичик, -ка, м.
1) Ум. отъ сич.
2) Комочекъ размельченнаго и поджареннаго для выжиманія масла коноплянаго сѣмени, — лакомство сельскихъ дѣтей.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій.