Дві́йло, -ла, с. 1) Бревно, употребляемое при запряжкѣ двухъ или трехъ паръ воловъ вдоль; имъ соединяются ярма сосѣднихъ паръ. 2) Желѣзо у сохи съ двойнымъ остріемъ.
Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ , a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. 4) Канава пограничная.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла.
Кав'ярник, -ка, м. Варящій кофе.
Наструнчувати, -чую, -єш, сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали.
Парастас, -су, м. Заупокойное служеніе. Батюшка десь натрудився на парастасі. Подольск. г. На святі церкви нічого не накладав, служби божественні, акафисти, парастаси ніколи не наймав. Отче Андрею, бери кирею, йди прав парастас.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Порозмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Поговорить.
Сарна, -ни, ж. = серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Сарна під байрак втікає.
Сторчак, -ка, м.
1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать.
2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній.
3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки?