Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невданик
невданючий
невдатний
невдатник
невдатність
невдатно
невдаха
невдача
невдачий
невдачний
невдашенька
невдержка
невдогад
невдяка
невдячний
невдячник
невдячниця
невдячність
невдячно
невеликий
невередь
невже
невжиточно
невзабарі
невзавороті
невзадовзі
невзаміру
невзаміту
невзгодина
невибірний
невиводний
невиворотний
невиворотно
невигідний
невигідно
невигода
невидальце
невиданий
невиданський
невидний
невидомий
невидющий
невилазний
невимовний
невимовно
невинний
невинничати
невинність
невинно
невинуватий
невиразний
невиразно
невистачка
невіглас
невід
невідник
невідничий
невідничок
невідомий
невідомість
невідомо
невідхідно
не-відь-що
невільний
невільник
невільницький
невільниця
невільничий
невільничка
невільничок
невільно
невінчаний
невіра
невір-земля
невірненький
невірний
невірник
невірниця
невірниченько
невірничка
невірно
невіронька
невіста
невістиця
невістка
невістний
невістонька
невістульки
невістчаний
невістчин
невістюк
не-віть-що
невіхна
невіч
невкміту
невлад
невладущий
невмивака
невмиваний
невмисне
невмілий
невмілість
невміло
невміння
невмірайко
невмірака
невмірущий
невмітно
невмолот
неводний
неволенька
неволити
невольний
невольничий
неволя
невора
невпам'ятку
невпоїд
невпокій
невпокійний
Віддавання, -ня, с. = віддання. Ум. віддаваннячко. Покинула сина та ще й не женила; покинула дочку на віддаваннячку. Н. п.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Одо.. Кромѣ находящихся здѣсь словъ смотри еще отъ відо... до відотіль.
Перезва, -ви, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Чуб. IV. 56. Маркев. 146. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Грин. III. 451. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає. Чуб. IV. 465.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Сіменатий, -а, -е. = сіменястий. Вх. Зн. 63.
Укривання, -ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.
Нас спонсорують: