Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невгадно

Невгадно нар. 1) Неизвѣстно. Невгадно куди стрибать, чи туди, чи туди. Полт. г. Слов. Д. Эварн. 2) Незамѣтно, непримѣтно, неслышно. Дітей невгодно в хаті.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАДНО"
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Дока́зувати, -вую, -єш, сов. в. доказа́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Договаривать, договорить. «Оттут з муштри виглядала, оттут розмовляла, а там.... а там.... сину, сину!..» та й не доказала. Шевч. 69. 2) Показывать, показать, дѣлать, сдѣлать, продѣлывать, продѣлать. Котл. Н. П. 388. К. ЦН. 219. О. 1861. XI. 104. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Дай нам, мати, доказати, що ми — рідні діти тих великих, що за правду гинули на світі! К. Досв. 33. Чого прозьба не докаже, те докажуть буки. Ном. Бачить Бог, що москаль такі штуки доказує над смертю, — велів йому іти, куди хоче. Чуб. І. 319. 3)кому. Укорять, укорить кого; попрекать, попрекнуть; грубо говорить, грубо сказать. Коли б мені на чужині хоч одна людина, — ніхто б мені не доказав, що я сиротина. Мет. 58. Було старий і стане доказувати жінці: на яку ми його (сина) радість вигодували? Який з його хазяїн буде? Стор. І. 60. Вона мені щодня добре докаже. Того ж бо я й тужу: твоїй матері не вгожу... Постелю постіль — не ляже, — моєму серденьку докаже. Мет. 264. 4) Обвинять, обвинить, уличать, уличить. «Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький та Калиновський?» — Одібрав і од їх листи: один на другого доказує, — видко, що нема між ними доброї згоди. Стор. МПр. 89. 5) Быть въ состояніи, умѣть, съумѣть сказать, разсказать, пояснить. От про камінь тіки я не докажу, чи взяв його хто, чи він там. Драг. 11. Чи на сій худобі жив, чи, може, й на другій, — сього тобі не докажу. О. 1861. X. 26.
Курзю-Верзю. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Обербенитися, -нюся, -нишся и обербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. = обенберитися. Сидів-сидів, та мов не свіжий, обербенився шкереберть додолу. Полт. у.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Спішно нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. К. ЧР. 327. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи. Волч. у.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.
Шалька, -ки, ж. 1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВГАДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.