Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назлітатися
назмагатися
назмітати
назнаменати
назнарошки
назнати
назнатися
назначати
назневажатись
назола
назолистий
назолити
назолитися
назорити
назорітися
назривати
назубити
назублювати
назублюватися
назувати
назукісь
назустріч
назути
наїдати
наїдатися
наїдений
наїджений
наїдок
наїжитися
наїжуватися
наїзд
наїзджати
наїздити
наїздитися
наїзжий
наїмлити
наїсти
наїхати
най
найграти
найда
найдух
найдушка
найманка
наймання
наймати
найматися
найменувати
найменуватися
найми
наймит
наймитський
наймиття
наймитувати
наймитча
наймитчук
наймитюга
наймиця
наймичка
наймичкувати
наймиччин
найняти
найомець
найпак
найпаче
найперше
найсамперед
найство
найти
найтичанка
найуперед
найясніший
накадити
наказ
наказати
наказитися
наказний
наказувати
накакати
накалапуцати
накаляти
накапати
накапостити
накапування
накапувати
накапуватися
накараскатися
накарати
накаратися
накарбувати
накарпас
накарувати
накасатися
накасуватися
накатати
накашничок
наквацювати
накепкатися
накервавитися
накерувати
накивати
накидальний
накидати
накидатися
накидка
накидом
накинути
накипати
накипілий
накипіти
накипчасто
накільчитися
накільчуватися
накіпкіювати
накіска
накісток
накіт
накітча
наклад
накладання
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Зали́ва, -ви, ж. 1) Разливъ, наводненіе. Угор. 2) Проливной дождь. Рк. Левиц. Залива йшло. Н. Вол. у.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Мокоти́ря, -рі, ж. Сильно обстриженная глова. Также гиря-мокоти́ря. Гиря-мокотиря собаки дражнила. Ном. № 9281.
Пастушка, -ки, ж. 1) Пастушка. 2) = пастирка. Вх. Пч. II. 12. Cм. блисканка. Ум. пастушечка.
Прибільшатися, -шаюся, -єшся и прибільшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прибільшитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Увеличиваться, увеличиться. Канев. у. Їх військо тими збігами прибільшувалось і в силу вбивалося. К. Хм. 41. 2) Прибавляться, прибавиться. 3) Преувеличиваться, преувеличиться.
Призвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Мет. 211. Будеш ти у мене хатку промітати. КС. 1882. XII. 498. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові. Г. Барв. 125.
Тропка, -ки, ж. Ум. отъ тропа.
Чикало, -ла, с. = чапавка. Вх. Пч. II. 23.
Нас спонсорують: