Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назлітатися
назмагатися
назмітати
назнаменати
назнарошки
назнати
назнатися
назначати
назневажатись
назола
назолистий
назолити
назолитися
назорити
назорітися
назривати
назубити
назублювати
назублюватися
назувати
назукісь
назустріч
назути
наїдати
наїдатися
наїдений
наїджений
наїдок
наїжитися
наїжуватися
наїзд
наїзджати
наїздити
наїздитися
наїзжий
наїмлити
наїсти
наїхати
най
найграти
найда
найдух
найдушка
найманка
наймання
наймати
найматися
найменувати
найменуватися
найми
наймит
наймитський
наймиття
наймитувати
наймитча
наймитчук
наймитюга
наймиця
наймичка
наймичкувати
наймиччин
найняти
найомець
найпак
найпаче
найперше
найсамперед
найство
найти
найтичанка
найуперед
найясніший
накадити
наказ
наказати
наказитися
наказний
наказувати
накакати
накалапуцати
накаляти
накапати
накапостити
накапування
накапувати
накапуватися
накараскатися
накарати
накаратися
накарбувати
накарпас
накарувати
накасатися
накасуватися
накатати
накашничок
наквацювати
накепкатися
накервавитися
накерувати
накивати
накидальний
накидати
накидатися
накидка
накидом
накинути
накипати
накипілий
накипіти
накипчасто
накільчитися
накільчуватися
накіпкіювати
накіска
накісток
накіт
накітча
наклад
накладання
Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель. Желех.
Головатиця, -ці, ж. Рыба: Salmo hucho. Вх. Пч. II. 20. Самка Salmo hucho. Шух. I. 24. 223. (Самецъ Cм. головач).
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні. Верхнеднѣпр. у.
Зумлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зуми́тися, -млюся, -мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Єв. Л. IX. 43. Зумилася ж я! МВ. ІІ. 124. Йосип зумився, що Христос народився. Грин. III. 33.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Ошанути, -ну, -не́ш, гл. Охватить. Такий нас ошанув страх, що не знаю. Грин. Изъ устъ 93.
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Хлібодар, -ра, м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі. Мир. ХРВ. 91.
Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.
Нас спонсорують: