Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назлітатися
назмагатися
назмітати
назнаменати
назнарошки
назнати
назнатися
назначати
назневажатись
назола
назолистий
назолити
назолитися
назорити
назорітися
назривати
назубити
назублювати
назублюватися
назувати
назукісь
назустріч
назути
наїдати
наїдатися
наїдений
наїджений
наїдок
наїжитися
наїжуватися
наїзд
наїзджати
наїздити
наїздитися
наїзжий
наїмлити
наїсти
наїхати
най
найграти
найда
найдух
найдушка
найманка
наймання
наймати
найматися
найменувати
найменуватися
найми
наймит
наймитський
наймиття
наймитувати
наймитча
наймитчук
наймитюга
наймиця
наймичка
наймичкувати
наймиччин
найняти
найомець
найпак
найпаче
найперше
найсамперед
найство
найти
найтичанка
найуперед
найясніший
накадити
наказ
наказати
наказитися
наказний
наказувати
накакати
накалапуцати
накаляти
накапати
накапостити
накапування
накапувати
накапуватися
накараскатися
накарати
накаратися
накарбувати
накарпас
накарувати
накасатися
накасуватися
накатати
накашничок
наквацювати
накепкатися
накервавитися
накерувати
накивати
накидальний
накидати
накидатися
накидка
накидом
накинути
накипати
накипілий
накипіти
накипчасто
накільчитися
накільчуватися
накіпкіювати
накіска
накісток
накіт
накітча
наклад
накладання
Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный. Мил. М. 60.
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч. Гн. II. 11.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Підтич, -чі, ж. Палка для развѣшиванія сѣти. Хазяїн позабивав рядами підтичі для мереж та неводів. Левиц. І.
Повідеркове, -вого, с. Пошлина съ ведра.
Поохрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Окреститься (о многихъ).
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Чеснути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь. Харьк.
Нас спонсорують: