Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ).
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість?
Тепломір, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.