Витися, -в'юся, -в'єшся, гл.
1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Коло серця козацького як гадина в'ється. Коло тебе будуть роями витись панни.
2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося?
3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. 2) — духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа.
Надліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Подлетать, подлетѣть, прилетать, прилетѣть. Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка.
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш.
Ряска, -ки, ж.
1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. Ой одбиває од берега щука-риба ряску.
2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ.
3) = ряса 2.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть.