Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Забудува́ння, -ня, с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
На́мул, -лу, м. Илъ.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Брат братові сябер.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
Утаюватися, утаююся, -єшся, сов. в. утаїтися, утаюся, -їшся, гл. Утаиваться, утаиться, скрываться, скрыться. Постав я тайно, а од тебе не утаїлись мої кості.
