Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату.
Переглежувати, -жую, -єш, гл. = переглядати.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці.