Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новосілля
новохрещенець
новохрещений
нога
ногавиця
ногавки
ноголоситися
ноді
ножака
ножаний
ножений
ноженя
ножик
ножиці
ножіний
ножковий
ножні
ноздрятий
нозя
нокати
нора
норець
норити
нориця
норичуватий
норівоньки
норов
норовистий
норовитися
норовливий
нороха
нороцовий
носай
носак
носаль
носатенький
носатизна
носатий
носатка
носач
носик
носили
носилянка
носити
носитися
носичок
носій
носільник
носіння
носок
носорожець
носюра
нося
носяка
нотація
ночви
ночівля I
ночівля II
ночліг
ночлігування
ночлігувати
ночліжанин
ночліжник
ночний
ночник
ночниця
ночовид
ночовки
ночувальник
ночувальниця
ночування
ночувати
ноша
ноші
ну
нуд
нуда
нудити
нудитися
нудкий
нудко
нудний
нудність
нудно
нудота
нудьга
нудьгувати
нужа
нужда
нуждати
нуждений
нуждити
нуждонька
нуждота
нуждочка
нужний
нузда
нуздати
нуздечка
нукати
нуль
нум
нурець
нурка
нурт
нурта
нуте
нутрішній
нутро
нутрости
нутряк
нутряний
ньо!
ньокати
нюнка
нюня
нюнявий
нюта
нютувати
нюх
Безубитно нар. Черезчуръ, чрезвычайно, чрезмѣрно. Мнж. 176. Їла, безубитно їла, як із голодного села пани узяли мене в город. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.
Виднісінько нар. Совершенно видно, вездѣ видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну. Рудч. Чп. 125.
Загиржа́ти, -ржу́, -жи́ш, гл. = заржати. Загиржав по-кінськи. Грин. II. 100.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. Желех. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. за́йдочка.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Стор. МПр. 30. Кортить таки тобі домівка.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44. 2)з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161. 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Мир. Пов. І. 138. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь. Мнж. 130.
Нас спонсорують: