Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новосілля
новохрещенець
новохрещений
нога
ногавиця
ногавки
ноголоситися
ноді
ножака
ножаний
ножений
ноженя
ножик
ножиці
ножіний
ножковий
ножні
ноздрятий
нозя
нокати
нора
норець
норити
нориця
норичуватий
норівоньки
норов
норовистий
норовитися
норовливий
нороха
нороцовий
носай
носак
носаль
носатенький
носатизна
носатий
носатка
носач
носик
носили
носилянка
носити
носитися
носичок
носій
носільник
носіння
носок
носорожець
носюра
нося
носяка
нотація
ночви
ночівля I
ночівля II
ночліг
ночлігування
ночлігувати
ночліжанин
ночліжник
ночний
ночник
ночниця
ночовид
ночовки
ночувальник
ночувальниця
ночування
ночувати
ноша
ноші
ну
нуд
нуда
нудити
нудитися
нудкий
нудко
нудний
нудність
нудно
нудота
нудьга
нудьгувати
нужа
нужда
нуждати
нуждений
нуждити
нуждонька
нуждота
нуждочка
нужний
нузда
нуздати
нуздечка
нукати
нуль
нум
нурець
нурка
нурт
нурта
нуте
нутрішній
нутро
нутрости
нутряк
нутряний
ньо!
ньокати
нюнка
нюня
нюнявий
нюта
нютувати
нюх
Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный. Св. Л. 248. Н. Вол. у.
Вистреляти, -ляю, -єш, гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.
Доле́жувати, -жую, -єш, сов. в. доле́жати, -жу, -жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Закушпе́лити, -лю, -лиш, гл. Запылить, подняться пыли, мятели. Закрутило, закушпелило шляхом. Мир. ХРВ. 169.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Ми́са, -си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. Гол. II. 54. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються. МВ. (О. 1862. III. 57).
Нажи́лювати, -люю, -єш, гл. Заставлять чрезмѣрно работать. Було лучче за старих панів: думали, що і за молодих так буде, а молоді як стали нажилювать!.. О. 1861. X. 32.
Нас спонсорують: