Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новосілля
новохрещенець
новохрещений
нога
ногавиця
ногавки
ноголоситися
ноді
ножака
ножаний
ножений
ноженя
ножик
ножиці
ножіний
ножковий
ножні
ноздрятий
нозя
нокати
нора
норець
норити
нориця
норичуватий
норівоньки
норов
норовистий
норовитися
норовливий
нороха
нороцовий
носай
носак
носаль
носатенький
носатизна
носатий
носатка
носач
носик
носили
носилянка
носити
носитися
носичок
носій
носільник
носіння
носок
носорожець
носюра
нося
носяка
нотація
ночви
ночівля I
ночівля II
ночліг
ночлігування
ночлігувати
ночліжанин
ночліжник
ночний
ночник
ночниця
ночовид
ночовки
ночувальник
ночувальниця
ночування
ночувати
ноша
ноші
ну
нуд
нуда
нудити
нудитися
нудкий
нудко
нудний
нудність
нудно
нудота
нудьга
нудьгувати
нужа
нужда
нуждати
нуждений
нуждити
нуждонька
нуждота
нуждочка
нужний
нузда
нуздати
нуздечка
нукати
нуль
нум
нурець
нурка
нурт
нурта
нуте
нутрішній
нутро
нутрости
нутряк
нутряний
ньо!
ньокати
нюнка
нюня
нюнявий
нюта
нютувати
нюх
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Захтитыся, -хочеться, гл. безл. Захотѣться. Захтилося — запрягайте, видхтилося — выпрягайте. Ном. 4974. А воно жъ солоне — пыты захочеться. Рудч. І. 2.
Защіпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. защепити, -плю, -пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу. Н. Вол. у.
Недавно нар. Недавно. Сиротою та невеликою недавно зостався. Чуб. V. 263. Ум. недавнечко.
Понабувати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ). 2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева. Мир. ХРВ. 102.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
Утокмачити, -чу, -чиш, гл. Втиснуть, випхнуть.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Нас спонсорують: