Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наглумитися
наглумлятися
нагляд
наглядання
наглядатель
наглядати
наглядітися
наглядом
наглядувати
наглядці
наглянути
нагляти
нагнати
нагніватися
нагніт
нагнітити
нагнічувати
нагноїти
нагноїтися
нагнуздувати
нагнути
наго
наговорити
наговорювати
наговорюватися
нагогошитися
нагода
нагодити
нагодитися
нагодовувати
наголо
наголоватки
наголовач
наголовок
наголос
наголосити
наголошувати
наголубитися
нагомоніти
нагомонітися
нагонити
нагонцем
нагоня
нагоріти
нагорнути
нагорода
нагороджувати
нагороджуватися
нагорожати
нагортати
нагорь
нагорюватися
нагоряний
нагоряти
нагосподарювати
нагота
наготовити
наготові
наготувати
награватися
нагребати
нагремітися
нагризати
нагрівання
нагрівати
нагріватися
нагрімати I
нагрімати II
нагріти
нагрішити
нагробок
нагромаджувати
нагромаджуватися
нагрубка
нагрудник
нагружати
нагрукати
нагрущати
нагрюкати
нагрюкатися
нагуготіти
нагукати
нагул
нагулити
нагулювати
нагуляти
нагулятися
нагуркати
нагусти
нагустися
нагуторити
нагучати
наґвалтувати
наґрамузляти
наґунадзити
над
надавати
надаватися
надавець
надавити
надавлювати
надавця
надалі
наданий
надання
надаремне
надаремний
надарити
надаряти
надати
надача
надбання
надбанок
надбати
надбережжа
надбережний
надбивати
надбиватися
надбити
надбігати
Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Кавдун, -на, м. Брюхо. Козак не гордун, що обірве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої. Сим. 206.
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.
Терличка 2, -ки, ж. Родъ пѣсни. На мене, п'ятнойку, терличок співают. МУЕ. III. 34. Терличок хлопи співають на весілю або на музиках. МУЕ. III. 35.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Нас спонсорують: