Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наглумитися
наглумлятися
нагляд
наглядання
наглядатель
наглядати
наглядітися
наглядом
наглядувати
наглядці
наглянути
нагляти
нагнати
нагніватися
нагніт
нагнітити
нагнічувати
нагноїти
нагноїтися
нагнуздувати
нагнути
наго
наговорити
наговорювати
наговорюватися
нагогошитися
нагода
нагодити
нагодитися
нагодовувати
наголо
наголоватки
наголовач
наголовок
наголос
наголосити
наголошувати
наголубитися
нагомоніти
нагомонітися
нагонити
нагонцем
нагоня
нагоріти
нагорнути
нагорода
нагороджувати
нагороджуватися
нагорожати
нагортати
нагорь
нагорюватися
нагоряний
нагоряти
нагосподарювати
нагота
наготовити
наготові
наготувати
награватися
нагребати
нагремітися
нагризати
нагрівання
нагрівати
нагріватися
нагрімати I
нагрімати II
нагріти
нагрішити
нагробок
нагромаджувати
нагромаджуватися
нагрубка
нагрудник
нагружати
нагрукати
нагрущати
нагрюкати
нагрюкатися
нагуготіти
нагукати
нагул
нагулити
нагулювати
нагуляти
нагулятися
нагуркати
нагусти
нагустися
нагуторити
нагучати
наґвалтувати
наґрамузляти
наґунадзити
над
надавати
надаватися
надавець
надавити
надавлювати
надавця
надалі
наданий
надання
надаремне
надаремний
надарити
надаряти
надати
надача
надбання
надбанок
надбати
надбережжа
надбережний
надбивати
надбиватися
надбити
надбігати
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Обходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = обіходитися 1. Як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться. Рудч. Ск. II. Цурається їх при людях, хоч дома на самоті ще сяк так обходиться з ним. Левиц. І. 274.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Паюха, -хи, ж. Кровь. Да ще не заржавіла і шабля моя сваха, хоч вона не раз паюхою вмилась. КС. 1882. X. 25.
Переступний, -а, -е. 1) Преступный. 2) О годѣ: високосный. МУЕ. III. 43. 3) — тиждень. Недѣля передъ масляной.
Плискатий, -а, -е. = плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві. Золотон. у.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками. К. ЦН. 299.
Спогудити, -джу, -диш, гл. = огудити. Kolb. І. 108.
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. НВолын. у. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. Каменец. у.
Нас спонсорують: