За́єць За́йця м. 1) Заяцъ. Бігає, як солоний заєць. Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. 2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподнятыми вверхъ рогами. 8) Дѣтскія игры: а) охотники охотятся за зайцемъ. б) то-же, что и сіра кішка. Ум. за́йчик, за́йчичок, за́їнько. Зайчичок-стрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях.
Киця 2, -ця́ти, с. Маленькій горшечекъ. Ум. кициня, киця́тко.
Криничуватий, -а, -е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто.
Ма́ри, мар, мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). 2) Cм. мара 3.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Підклад, -ду, м.
1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад.
2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло.
3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, дуги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держак — древко.
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Поскошую і хлібець, і сіно.
Рокотати, -чу́, -чеш, рокоті́ти, -чу́, тиш, гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Слабовита удова була.
Шухля, -лі, ж. Лихорадка.