Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наглумитися
наглумлятися
нагляд
наглядання
наглядатель
наглядати
наглядітися
наглядом
наглядувати
наглядці
наглянути
нагляти
нагнати
нагніватися
нагніт
нагнітити
нагнічувати
нагноїти
нагноїтися
нагнуздувати
нагнути
наго
наговорити
наговорювати
наговорюватися
нагогошитися
нагода
нагодити
нагодитися
нагодовувати
наголо
наголоватки
наголовач
наголовок
наголос
наголосити
наголошувати
наголубитися
нагомоніти
нагомонітися
нагонити
нагонцем
нагоня
нагоріти
нагорнути
нагорода
нагороджувати
нагороджуватися
нагорожати
нагортати
нагорь
нагорюватися
нагоряний
нагоряти
нагосподарювати
нагота
наготовити
наготові
наготувати
награватися
нагребати
нагремітися
нагризати
нагрівання
нагрівати
нагріватися
нагрімати I
нагрімати II
нагріти
нагрішити
нагробок
нагромаджувати
нагромаджуватися
нагрубка
нагрудник
нагружати
нагрукати
нагрущати
нагрюкати
нагрюкатися
нагуготіти
нагукати
нагул
нагулити
нагулювати
нагуляти
нагулятися
нагуркати
нагусти
нагустися
нагуторити
нагучати
наґвалтувати
наґрамузляти
наґунадзити
над
надавати
надаватися
надавець
надавити
надавлювати
надавця
надалі
наданий
надання
надаремне
надаремний
надарити
надаряти
надати
надача
надбання
надбанок
надбати
надбережжа
надбережний
надбивати
надбиватися
надбити
надбігати
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Дзеле́нка, -ки, ж. Насѣк. = Зеленяк. Вх. Пч. І. 5.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Кісно нар. = тісно. та його́ ще не кісно тре́ба. Да его еще не безотлагательно, не очень нужно. Зміев. у.
Люблязни́й, -а́, -е́ = люб'язний.
Наїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наї́сти, наї́м, наїси́, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка. Черном.
Пролиґати, -ґаю, -єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.
Синька, -ки, ж. Синька. Синьки купила. Чуб. V. 1171.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Нас спонсорують: