Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наглумитися
наглумлятися
нагляд
наглядання
наглядатель
наглядати
наглядітися
наглядом
наглядувати
наглядці
наглянути
нагляти
нагнати
нагніватися
нагніт
нагнітити
нагнічувати
нагноїти
нагноїтися
нагнуздувати
нагнути
наго
наговорити
наговорювати
наговорюватися
нагогошитися
нагода
нагодити
нагодитися
нагодовувати
наголо
наголоватки
наголовач
наголовок
наголос
наголосити
наголошувати
наголубитися
нагомоніти
нагомонітися
нагонити
нагонцем
нагоня
нагоріти
нагорнути
нагорода
нагороджувати
нагороджуватися
нагорожати
нагортати
нагорь
нагорюватися
нагоряний
нагоряти
нагосподарювати
нагота
наготовити
наготові
наготувати
награватися
нагребати
нагремітися
нагризати
нагрівання
нагрівати
нагріватися
нагрімати I
нагрімати II
нагріти
нагрішити
нагробок
нагромаджувати
нагромаджуватися
нагрубка
нагрудник
нагружати
нагрукати
нагрущати
нагрюкати
нагрюкатися
нагуготіти
нагукати
нагул
нагулити
нагулювати
нагуляти
нагулятися
нагуркати
нагусти
нагустися
нагуторити
нагучати
наґвалтувати
наґрамузляти
наґунадзити
над
надавати
надаватися
надавець
надавити
надавлювати
надавця
надалі
наданий
надання
надаремне
надаремний
надарити
надаряти
надати
надача
надбання
надбанок
надбати
надбережжа
надбережний
надбивати
надбиватися
надбити
надбігати
Допів- Полу-.
Жаківка, -ки, ж. Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ. Вх. Лем. 413.
Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті. Вх. Зн. 50.
Похарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = похарчувати.
Розминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розмину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Расходиться, разойтись, разминаться, разминуться, разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга. Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно. Ном. № 6595.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Нас спонсорують: