Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі.
Ласувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что-нибудь вкусное, лакомиться; роскошествовать. Лежить та ласує медком. Поли ласувать, то ласувать, — бий, жінко, ціле яйце в борщ!
Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. То була прибутна, а то вже стала межена вода. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Ми йому ґанки нарядили. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі.
Норити, -рю́, -риш, гл. Рыть норы.
Патрет, -та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой.
