Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невдалюга

Невдалюга, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 538.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАЛЮГА"
Багатшати, -шаю, -єш, гл. = Багатіти.
Викінчити Cм. викінчувати.
Галицький, -а, -е. Галицкій. Желех.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Неслухняний, -а, -е. = неслух'яний. Сказано, що неслухняні. Ном.
Пропалювати, -люю, -єш, сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа. Чуб. І. 71.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВДАЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.