Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невдалюга

Невдалюга, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 538.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАЛЮГА"
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Земля́цький, -а, -е. Земляцкій.
ОпухтиCм. опухати.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Реміняка, -ки, ж. Ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство. Ном. № 830.
Спідничина, -ни, ж. Юбченка. Спідничина не зіходить. Грин. III. 268.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.  
Черешняк, -ку, м. Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. Cм. чупкар.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВДАЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.