Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невгавний

Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАВНИЙ"
Зрослий, -а, -е. Выросшій. Левч. 10.
Осеніти, -ніє, гл. безл. Начинаться осени. На дворі осеніє, шевцеві веселіє.
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Становище, -ща, с. 1) Положеніе, мѣсто. К. ЦН. 289. 2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився. Мет. 457. 3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища. Мир. ХРВ. 40.
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами. Шух. І. 81.
Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВГАВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.