Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати.
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. 2) = зводи.
Зратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли.
2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає.
Каломутити, -мучу, -тиш, гл. = каламутити.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Поблизнити, -ню́, -ниш, гл. = поблизничити. Таки ж одного привести — живіт болить, а то ж двоє поблизнила.
Подосукувати, -кую, -єш, гл. Досучить (во множествѣ).
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать.
