Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарік
нарікання
нарікати
нарістка
нарість
нарнути
наробити
наробляти
нароблятися
наров
наровливий
народ
народжувати
народжуватися
народина
народити
народний
народник
народність
народовець
народовий
народок
народолюбець
народолюбний
нарождати
нарожденець
на-розвидні
на-роздріб
нарозмовлятися
нарозумити
нарозуміти 2
нароїти
нароїтися
нароком
наронити
наросказувати
наросказуватися
наросля
нароспальці
наростати
наростень
нарости
наросток
нарошне
нарощиняти
нарти
нарубати
нарубатися
нарубень
наруби
наруга
наругати
наругач
наругувати
наругуватися
наруч
нарушати
нарюмсатися
наряд
наряддя
наряджати
наряджатися
нарядонько
наряжати
наряжатися
насад
насаджати
насаджувати
насадити
насадовити
насажати
насажувати
насалити
на-самоті
насамперед
насварити
насваритися
насватати
насватувати
насватуватися
насвітитися
насв'ятити
насв'ячувати
насердний
насеред
насидітися
насилати
насилком
насилу
насильне
насильний
насильно
насильство
насильці
насинити
насинювати
насипати
насипом
насипчасто
насит
наситити
насищати
насищатися
насівати
насідати
насідатися
насідок
насікати
насінина
насінний
насінник
насіння
насіпати
насіпатися
насісти
насічи
насічка
насіяти
наскакати
наскакувати
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259.
Готу́р, -ра, и ґо́тур, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Казатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.
Міст, мо́сту, м. 1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. О. 1862. IV. 107. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Грин. III. 263. Ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. Грип. III. 526.
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Н. п. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).
Перепродувати, -дую, -єш, сов. в. перепро́дати, -даю, -єш, гл. 1) Перепродавать, перепродать. 2) Барышничать, торговать. Взялось то сим, то тим перепродувати. Накупить рублів на 10 усякого краму, та й перепродує москалям. Мир. ХРВ. 165.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: