Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарік
нарікання
нарікати
нарістка
нарість
нарнути
наробити
наробляти
нароблятися
наров
наровливий
народ
народжувати
народжуватися
народина
народити
народний
народник
народність
народовець
народовий
народок
народолюбець
народолюбний
нарождати
нарожденець
на-розвидні
на-роздріб
нарозмовлятися
нарозумити
нарозуміти 2
нароїти
нароїтися
нароком
наронити
наросказувати
наросказуватися
наросля
нароспальці
наростати
наростень
нарости
наросток
нарошне
нарощиняти
нарти
нарубати
нарубатися
нарубень
наруби
наруга
наругати
наругач
наругувати
наругуватися
наруч
нарушати
нарюмсатися
наряд
наряддя
наряджати
наряджатися
нарядонько
наряжати
наряжатися
насад
насаджати
насаджувати
насадити
насадовити
насажати
насажувати
насалити
на-самоті
насамперед
насварити
насваритися
насватати
насватувати
насватуватися
насвітитися
насв'ятити
насв'ячувати
насердний
насеред
насидітися
насилати
насилком
насилу
насильне
насильний
насильно
насильство
насильці
насинити
насинювати
насипати
насипом
насипчасто
насит
наситити
насищати
насищатися
насівати
насідати
насідатися
насідок
насікати
насінина
насінний
насінник
насіння
насіпати
насіпатися
насісти
насічи
насічка
насіяти
наскакати
наскакувати
Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Ном. № 1276. Твори ж мою вже виважену волю. К. ЦН. 257. 2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы). 3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. Черк. у. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147.якір. Поднимать, поднять якорь. Мнж. 180. 4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці. Мир. ХРВ. 53. 5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Чуб. І. 147. Обертається й озирається Марина. Левиц. І. 83. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Чуб. V. 264. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. О. 1862. III. 32. 3)до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523. 4)з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. Грин. III. 641. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. МВ. (КС. 1902. X. 144). Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. Гол. IV. 494. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 8)чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Мет. 257. Обернися порося на карася. Ном. № 119. В сумне стогнання обертались речі. К. ХП. 52.
Обмастити Cм. обмащувати.
Паненя, -ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, — та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! МВ. І. 37. А узяв я паненя, та й не рівня моя. Грин. III. 685. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ном. № 1238. Ум. паненя́тко.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Узаводи нар. см. навзаводи.
Нас спонсорують: