Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарік
нарікання
нарікати
нарістка
нарість
нарнути
наробити
наробляти
нароблятися
наров
наровливий
народ
народжувати
народжуватися
народина
народити
народний
народник
народність
народовець
народовий
народок
народолюбець
народолюбний
нарождати
нарожденець
на-розвидні
на-роздріб
нарозмовлятися
нарозумити
нарозуміти 2
нароїти
нароїтися
нароком
наронити
наросказувати
наросказуватися
наросля
нароспальці
наростати
наростень
нарости
наросток
нарошне
нарощиняти
нарти
нарубати
нарубатися
нарубень
наруби
наруга
наругати
наругач
наругувати
наругуватися
наруч
нарушати
нарюмсатися
наряд
наряддя
наряджати
наряджатися
нарядонько
наряжати
наряжатися
насад
насаджати
насаджувати
насадити
насадовити
насажати
насажувати
насалити
на-самоті
насамперед
насварити
насваритися
насватати
насватувати
насватуватися
насвітитися
насв'ятити
насв'ячувати
насердний
насеред
насидітися
насилати
насилком
насилу
насильне
насильний
насильно
насильство
насильці
насинити
насинювати
насипати
насипом
насипчасто
насит
наситити
насищати
насищатися
насівати
насідати
насідатися
насідок
насікати
насінина
насінний
насінник
насіння
насіпати
насіпатися
насісти
насічи
насічка
насіяти
наскакати
наскакувати
Доші́птувати, -тую, -єш, сов. в. дошепта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Міхува́тий, -а, -е. Мѣшковатый. Ото ще Іван міхуватий. Черк. у.
Напліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наплести, -лету, -те́ш, гл. 1) Наплетать, наплесть. 2) наплести язико́м. Выдумать, наболтать, насплетничать. Ти уже чого не наплетеш своїм безкостим язиком. Ном. № 12989.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3)на оці. Бѣльмо. Грин. II. 319. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17. Щух. І. 255.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Так I нар. 1) Такъ, такимъ образомъ. Так Іван скакає, як му скрипки грає. Шейк. так саме, так само. Точно такъ, такъ точно. а чом не так? А почему и нѣтъ? Грин. І. 63. Не з так. Не очень. А що ж вона, хороша? — Не з так то, поганенька. Кост. (О. 1862. VI. 49). так-сяк. Кое-какъ. Сяк-так на косяк, аби не полюдськи. Шейк. так таки. Вотъ такъ. Так таки й поїду, тебе не спитавшись. так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі. Васильк. у. так то вже. Ужъ такъ, такъ сильно. Так то вже мене лає. МВ. (О. 1862. III. 41). 2) Безъ этого, безъ того. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю. Шевч. -3) Да, такъ. Отсе, так, так! Сказал так, та не в смак. Шейк. 4) Такъ, безъ причины, безъ цѣли, безъ дѣла, напрасно. Я так прийшов. 5) за так гро́шей. Даромъ, безденежно, безвозмездно. Ум. такеньки, такечки. І так він те слово тихо, такеньки смутно промовив. МВ. (О. 1862. III. 55).
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Червінь II, -веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті. Щог. Сл. 17.
Нас спонсорують: