Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарік
нарікання
нарікати
нарістка
нарість
нарнути
наробити
наробляти
нароблятися
наров
наровливий
народ
народжувати
народжуватися
народина
народити
народний
народник
народність
народовець
народовий
народок
народолюбець
народолюбний
нарождати
нарожденець
на-розвидні
на-роздріб
нарозмовлятися
нарозумити
нарозуміти 2
нароїти
нароїтися
нароком
наронити
наросказувати
наросказуватися
наросля
нароспальці
наростати
наростень
нарости
наросток
нарошне
нарощиняти
нарти
нарубати
нарубатися
нарубень
наруби
наруга
наругати
наругач
наругувати
наругуватися
наруч
нарушати
нарюмсатися
наряд
наряддя
наряджати
наряджатися
нарядонько
наряжати
наряжатися
насад
насаджати
насаджувати
насадити
насадовити
насажати
насажувати
насалити
на-самоті
насамперед
насварити
насваритися
насватати
насватувати
насватуватися
насвітитися
насв'ятити
насв'ячувати
насердний
насеред
насидітися
насилати
насилком
насилу
насильне
насильний
насильно
насильство
насильці
насинити
насинювати
насипати
насипом
насипчасто
насит
наситити
насищати
насищатися
насівати
насідати
насідатися
насідок
насікати
насінина
насінний
насінник
насіння
насіпати
насіпатися
насісти
насічи
насічка
насіяти
наскакати
наскакувати
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. ЗОЮР. II. 31. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» Шевч. 57. А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Рудч. Ск. І. 64. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. Шевч. 611. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Мнж. 55. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Н. п. Г. Барв. 288. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько. Мет. 11.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.
Краєчка, -ки, ж. Ум. отъ крайка.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Скидати 2, -даю, -єш, гл. Сбросить, сложить съ чего либо или куда нибудь (многіе предметы). Скидай лати отам під хлівом. Не скидали ми стога, а сонце вже заходить. Чуб. II. 10.
Сухопарний, -а, -е. О деревѣ: пареный огнемъ. Вас. 146.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Флигош, -ша, м. Бродяга. Угор.
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. КС. L893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. ІІІ. 41.
Нас спонсорують: