Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарік
нарікання
нарікати
нарістка
нарість
нарнути
наробити
наробляти
нароблятися
наров
наровливий
народ
народжувати
народжуватися
народина
народити
народний
народник
народність
народовець
народовий
народок
народолюбець
народолюбний
нарождати
нарожденець
на-розвидні
на-роздріб
нарозмовлятися
нарозумити
нарозуміти 2
нароїти
нароїтися
нароком
наронити
наросказувати
наросказуватися
наросля
нароспальці
наростати
наростень
нарости
наросток
нарошне
нарощиняти
нарти
нарубати
нарубатися
нарубень
наруби
наруга
наругати
наругач
наругувати
наругуватися
наруч
нарушати
нарюмсатися
наряд
наряддя
наряджати
наряджатися
нарядонько
наряжати
наряжатися
насад
насаджати
насаджувати
насадити
насадовити
насажати
насажувати
насалити
на-самоті
насамперед
насварити
насваритися
насватати
насватувати
насватуватися
насвітитися
насв'ятити
насв'ячувати
насердний
насеред
насидітися
насилати
насилком
насилу
насильне
насильний
насильно
насильство
насильці
насинити
насинювати
насипати
насипом
насипчасто
насит
наситити
насищати
насищатися
насівати
насідати
насідатися
насідок
насікати
насінина
насінний
насінник
насіння
насіпати
насіпатися
насісти
насічи
насічка
насіяти
наскакати
наскакувати
Витка, -ки, ж. 1) Цилиндръ для удлиненія ступицы колеса, сообразно длинѣ оси, — надѣвается между ступицей и чекой. 2) = ужівка. Вх. Зн. 7. 3) Обручъ для бочки изъ молодой ели или орѣшины. Вх. Зн. 7.
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Гол. І. 8. Горішній навій. МУЕ. ІІІ. 17. Камінь у млині буває горішній і долішній. Камен. у. Горішній одвірок над хатніми дверьми. ЕЗ. V. 204. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Мнж. 148. Сѣверо-восточный (Кубань). О. 1862. V. Кух. 37. Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. Шух. I. 154. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ). Шух. I. 95.
Ґирґа́чка, -ки, ж. = Ґерґавка. Гн. II. 166.
Засми́кувати, -кую, -єш, сов. в. засми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. Ном. № 10057. 2) Сбивать, сбить съ толку.
Зволе́ння, -ня, с. Соизволеніе. Як панське зволення. Ном. № 4948.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Привілля, -ля, с. 1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у. 2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. Н. Вол. у. 3) бути за привіллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. Н. Вол. у.
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій. Гн. І. 196.
Судський, -а, -е. = судовий. МВ. ІІ. 190.
Нас спонсорують: