Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натолочувати
натомити
натомість
натомлювати
натомлюватися
натопити
натопкуваний
натоплювати
натоптаний
натоптати
натоптень
натоптуваний
натоптувати
наторгувати
наторгуватися
наторочити
наточити
наточка
наточувати
натравка
натрапити
на-трапку
натраплюватися
натрапляти
натрощити
натроюдити
натрудити
натрудоватіти
натрумник
натрунник
натрус
натрусити
натруска
натрусом
натрутити
натручувати
натрушувати
натруюдити
натрясти
натрястися
натуга
натужати
натужити
натужно
натужуватися
натупати
натупатися
натупкатися
натупотіти
натура
натурбуватися
натуристий
натуркати
натуркотати
натуркування
натуркувати
натуронька
натурчати
натутуритися
натушкувати
натха
натхнений
натхнення
натхнути
натхорити
натще
нать
натьопатися
натюжитися
натюкати
натюпати
натюпатися
натягати
натягатися
натягач
натягти
натяж
натяк
натякання
натякати
натякувати
натяти
наубочі
науверти
наудити
наузбіч
наузкрай
наука
науковий
науковість
наумір
наупорно
наустити
научати
наушник
наущати
нахаба
нахабний
нахабність
нахамаркати
нахапати
нахарамаркати
нахаркати
нахвалитися
нахвалка
нахвальшувати
нахвалюватися
нахвалятися
нахварбувати
нахвасувати
нахватати
нахватитися
нахилий
нахилити
нахилки
нахило
нахильний
нахильність
нахильцем
нахиляти
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть. Желех.
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Замигті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Осужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ осуга. 2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Підцюкнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Толок, -ка, м. 1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ном. № 6862. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. Кобел. у. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Драг. 183. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Драг. 79. Йому не спади на толок. Харьк. г. 2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока. Лебед. у. Міусск. окр.
Червоність, -ности, ж. Краснота. Желех.
Нас спонсорують: