Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натолочувати
натомити
натомість
натомлювати
натомлюватися
натопити
натопкуваний
натоплювати
натоптаний
натоптати
натоптень
натоптуваний
натоптувати
наторгувати
наторгуватися
наторочити
наточити
наточка
наточувати
натравка
натрапити
на-трапку
натраплюватися
натрапляти
натрощити
натроюдити
натрудити
натрудоватіти
натрумник
натрунник
натрус
натрусити
натруска
натрусом
натрутити
натручувати
натрушувати
натруюдити
натрясти
натрястися
натуга
натужати
натужити
натужно
натужуватися
натупати
натупатися
натупкатися
натупотіти
натура
натурбуватися
натуристий
натуркати
натуркотати
натуркування
натуркувати
натуронька
натурчати
натутуритися
натушкувати
натха
натхнений
натхнення
натхнути
натхорити
натще
нать
натьопатися
натюжитися
натюкати
натюпати
натюпатися
натягати
натягатися
натягач
натягти
натяж
натяк
натякання
натякати
натякувати
натяти
наубочі
науверти
наудити
наузбіч
наузкрай
наука
науковий
науковість
наумір
наупорно
наустити
научати
наушник
наущати
нахаба
нахабний
нахабність
нахамаркати
нахапати
нахарамаркати
нахаркати
нахвалитися
нахвалка
нахвальшувати
нахвалюватися
нахвалятися
нахварбувати
нахвасувати
нахватати
нахватитися
нахилий
нахилити
нахилки
нахило
нахильний
нахильність
нахильцем
нахиляти
Гінтяй, -тяя, м. = гультяй. Гол. І. 48.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька. Вас. 147.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Зду́мувати, -мую, -єш, сов. в. зду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519. 2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583. 3) Воображать, вообразить, представлять, представить.
Оброблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Оканчивать, окончить работы, покончить съ работами. Помолилась, що в полі обробилась. Чуб. III. 234.
Піддержати Cм. піддержувати.
Припуск, -ку, м. 1) Допущеніе. 2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у.
Роздабарювати, -рюю, -єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте? Котл. Н. П. 411.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Нас спонсорують: