Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натолочувати
натомити
натомість
натомлювати
натомлюватися
натопити
натопкуваний
натоплювати
натоптаний
натоптати
натоптень
натоптуваний
натоптувати
наторгувати
наторгуватися
наторочити
наточити
наточка
наточувати
натравка
натрапити
на-трапку
натраплюватися
натрапляти
натрощити
натроюдити
натрудити
натрудоватіти
натрумник
натрунник
натрус
натрусити
натруска
натрусом
натрутити
натручувати
натрушувати
натруюдити
натрясти
натрястися
натуга
натужати
натужити
натужно
натужуватися
натупати
натупатися
натупкатися
натупотіти
натура
натурбуватися
натуристий
натуркати
натуркотати
натуркування
натуркувати
натуронька
натурчати
натутуритися
натушкувати
натха
натхнений
натхнення
натхнути
натхорити
натще
нать
натьопатися
натюжитися
натюкати
натюпати
натюпатися
натягати
натягатися
натягач
натягти
натяж
натяк
натякання
натякати
натякувати
натяти
наубочі
науверти
наудити
наузбіч
наузкрай
наука
науковий
науковість
наумір
наупорно
наустити
научати
наушник
наущати
нахаба
нахабний
нахабність
нахамаркати
нахапати
нахарамаркати
нахаркати
нахвалитися
нахвалка
нахвальшувати
нахвалюватися
нахвалятися
нахварбувати
нахвасувати
нахватати
нахватитися
нахилий
нахилити
нахилки
нахило
нахильний
нахильність
нахильцем
нахиляти
Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Бакалія, -лії, ж. 1) Бакалейные товары. Щоб де було свій крам складати та всякую бакалію ховати, він у дворі комору збудував. Гліб. 2) Мелкій товаръ (галантерейный, игольный, ножевой и пр.), которымъ торгуютъ въ разносъ щетинники. Вас. 190.
Глибше нар. Сравн. степ. отъ глибоко. Ум. глибшенько. Все глибшенько пірнає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109).
Ду́нути Cм. дути.
Запам'Ята́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Запомнить, удержать въ памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й незапам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. І. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.
Змага, -ги, ж. Споръ, препирательство. Н. Вол. у. Іди, сину, пріч од мене: через тебе що-дня змага в мене. КС. 1882. XII. 442. Ум. змажка. Грин. III. 610. Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризі, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 339.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав. О. 1862. І. 32.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.
Ростіч, -чі, ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).
Нас спонсорують: