Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Гамів, -мови, ж. = гальмо.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл.
1) Сцѣплять, сцѣпить.
2) — руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри.
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Треба провітрювати одежу. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим.
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє.
Страховинний, -а, -е. Страшный, полный ужасовъ. Се страховинна казка для малечі.