Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Каша, -ші, ж. 1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать. 2) березова каша. Розги. 3) Родъ игры въ мячъ. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461. 4) Пятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. Ум. кашка, кашечка. Горщечок кашечки. Грин. III. 657.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Старшинувати, -ну́ю, -єш, гл. Начальствовать. Ну, каже змій, тепер хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать. Рудч. Ск. II. 186.
Угодовувати, -вую, -єш, сов. в. угодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Выкармливать, вскормить, откармливать, откормить. Мати сина породила, породивши, вгодувала: вгодувавши, коня купила; коня купивши, до війська дала. Н. п. Уже вгодували, уже й.... хотіли різать. Рудч. Ск. І. 71.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.
Нас спонсорують: