Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
Драмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Драматизировать, сочинять драмы. Драмована історія жизні обозі поетів. К. XII. 21.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. Кіевск. у. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. Лавр. 77. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки. Грин. II. 243.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.
Піддівоча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15. КС. 1883. XII. 698.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.
Приходень, -дня, приходець, -дця, м. = прихідько.
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік. ЗОЮР. І. 52.
Нас спонсорують: