Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Запобіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. запобі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить. 2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Запобігай світа, поки служать літа. Запобіг лиха. Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога. Чого ти хотіла, того й запобігла. 3) Заискивать, заискать. Менший перед більшим запобігає. Сами люде мене запобігали. — ла́ски. Пріобрѣтать, снискивать, снискать расположеніе. То голота п'яна, мужичії діти, що не хочуть у вельможних ласки запобігти. Такої ласки можна і в цигана запобігти.
Ізд.. Cм. зд.
Підтупцем нар. = підтюпцем.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Ржанець, -нцю, с. раст. Phleum patense L.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ.
Шошон, -на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье.
