Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Витрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Перетрястись.... Добре таки витрухався, поки добіг до хати.
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. Хто, бач, вишник, той не король.
Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Коміронька, -ки, ж.; комірочка, -ки, ж. Ум. отъ комора.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный.
Покошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав?
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
