Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нелюдний
нелюдський
нелюдськість
нелюдько
нелюдяний
нелюдяність
нема
немать
неметкий
немжитися
немилий
немило
немилосердний
немилосердно
немилостивий
немилостиво
не-миний-корчма
неминуче
неминучий
неминучість
неминуще
неминущий
немівний
немірний
неміряно
неміч
немний
немов
немовля
немовлячий
немога
немогущий
неможливий
неможливість
неможливо
неможний
немока
немоценний
немошний
немощі
немощний
немрущий
немудрий
ненавидець
ненавидіти
ненавидний
ненавидник
ненависливий
ненависний
ненависть
ненадія
ненажера
ненажерливий
ненажерний
ненажир
ненаїдний
ненаїсть
неналежно
ненароком
ненасит
ненаситець
ненаситний
ненаський
ненатлий
ненатля
неначе
нендзорі
ненечка
ненила
ненін
ненуж
ненька
неньо
неньчин
неня
необавки
необачка
необачний
необачність
необережний
необережність
необережно
необзир
необлудний
необлудність
необлудно
необмильний
необорний
необорність
необходимий
неоглядки
неоглядно
неодинокий
неодіжний
неодмінне
неодмінний
неодмінно
неодмовний
неодмовно
неоднаковий
неоднаковість
неоднаково
неодукований
неозорвий
неозорно
неокаяний
неоковерний
неоковирний
неомильний
неомірний
неопалий
неопантровність
неоружний
неосвітний
неосудливий
неосудний
неосяжний
неосяжно
неотеса
неофит
Вершня, -ні, ж. Поверхность.
Вир, -ру, м. Водоворотъ, омутъ. Взяли жидівочку та під білі боки, розмахали і кинули та у вир глибокий. Гол. Ум. вирочок.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Осуружитися Cм. осоружитися.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли. Гол. І. 84.
Увігнутися Cм. угинатися.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг. Ком. Пр. № 673.
Нас спонсорують: