Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Гам! меж.
1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам.
2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула.
Дошква́рити Cм. дошкварювати.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Ув. отъ здоро́вий.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Cм. догад.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Повитріщати, -щаємо, -єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали.
Попарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Спарить нѣсколько паръ.
2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый.