Витребеньки, -ньок и -ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Ум. витребеньочки. Нема дівчат до роботи, тілько на витребеньочки.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2.
Корковий, -а, -е. Съ каблуками, на каблукахъ. Пропив бички невеличкі, проп'єш мої черевички, черевички корковії. Бере чоботи коркові. Ум. корковенький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку.
Перехапати, -па́ю, -єш, гл. Перехватать. (Гусенят) ворони та сороки аж четверо перехапали.
Пугач, -ча, м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. Ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку.
Пужка, -ки, ж. Ум. отъ пуга.
Розремиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. О волахъ: приняться долго жевать жвачку. Переносно о людяхъ: долго ѣсть. А ну, годі вже вам ремиґати! Ет розремиґалися у снідання як за обідом!
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Сліпає старий у книжку. Сліпає було Якимко по часловці. — очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима.