Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Вірля, -ляти, с. = орля.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Гарикатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, ссориться, перебраниваться. Вони тільки й роблять, що гарикаються увесь день.
Комнір, -ра, м. = комір. Панство в голові, а воші за комніром.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Скропити Cм. скропляти.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь.