Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нелюдний
нелюдський
нелюдськість
нелюдько
нелюдяний
нелюдяність
нема
немать
неметкий
немжитися
немилий
немило
немилосердний
немилосердно
немилостивий
немилостиво
не-миний-корчма
неминуче
неминучий
неминучість
неминуще
неминущий
немівний
немірний
неміряно
неміч
немний
немов
немовля
немовлячий
немога
немогущий
неможливий
неможливість
неможливо
неможний
немока
немоценний
немошний
немощі
немощний
немрущий
немудрий
ненавидець
ненавидіти
ненавидний
ненавидник
ненависливий
ненависний
ненависть
ненадія
ненажера
ненажерливий
ненажерний
ненажир
ненаїдний
ненаїсть
неналежно
ненароком
ненасит
ненаситець
ненаситний
ненаський
ненатлий
ненатля
неначе
нендзорі
ненечка
ненила
ненін
ненуж
ненька
неньо
неньчин
неня
необавки
необачка
необачний
необачність
необережний
необережність
необережно
необзир
необлудний
необлудність
необлудно
необмильний
необорний
необорність
необходимий
неоглядки
неоглядно
неодинокий
неодіжний
неодмінне
неодмінний
неодмінно
неодмовний
неодмовно
неоднаковий
неоднаковість
неоднаково
неодукований
неозорвий
неозорно
неокаяний
неоковерний
неоковирний
неомильний
неомірний
неопалий
неопантровність
неоружний
неосвітний
неосудливий
неосудний
неосяжний
неосяжно
неотеса
неофит
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Відвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. відвідатися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться и узнать, пойти освѣдомиться. А я піду додомоньку та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся. АД. І. 82.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25.
Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. Посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Ном. № 12904. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Ном. № 12925—12928. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. Ном. № 12889. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Шевч. Чом до мене не говориш, моє миле серце? Мет. 64.
Лупа́тися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, раскалываться.
Підбільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. підбільшати, -шаю, -єш, гл. 1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Сим. 203. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Чуб. V. 853. Телята вже підбільшали. Рк. Левиц. Дерево в лісі підбільшало. Рк. Левиц.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Спекатися, -каюся, -єшся, гл. 1)чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться. 2)з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася. Харьк. г.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин. КС. 1884. І. 29.
Нас спонсорують: