Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нелюдний
нелюдський
нелюдськість
нелюдько
нелюдяний
нелюдяність
нема
немать
неметкий
немжитися
немилий
немило
немилосердний
немилосердно
немилостивий
немилостиво
не-миний-корчма
неминуче
неминучий
неминучість
неминуще
неминущий
немівний
немірний
неміряно
неміч
немний
немов
немовля
немовлячий
немога
немогущий
неможливий
неможливість
неможливо
неможний
немока
немоценний
немошний
немощі
немощний
немрущий
немудрий
ненавидець
ненавидіти
ненавидний
ненавидник
ненависливий
ненависний
ненависть
ненадія
ненажера
ненажерливий
ненажерний
ненажир
ненаїдний
ненаїсть
неналежно
ненароком
ненасит
ненаситець
ненаситний
ненаський
ненатлий
ненатля
неначе
нендзорі
ненечка
ненила
ненін
ненуж
ненька
неньо
неньчин
неня
необавки
необачка
необачний
необачність
необережний
необережність
необережно
необзир
необлудний
необлудність
необлудно
необмильний
необорний
необорність
необходимий
неоглядки
неоглядно
неодинокий
неодіжний
неодмінне
неодмінний
неодмінно
неодмовний
неодмовно
неоднаковий
неоднаковість
неоднаково
неодукований
неозорвий
неозорно
неокаяний
неоковерний
неоковирний
неомильний
неомірний
неопалий
неопантровність
неоружний
неосвітний
неосудливий
неосудний
неосяжний
неосяжно
неотеса
неофит
Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.
Волод, -ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Зазнайо́млювати, -люю, -єш, сов. в. зазнайо́мити, -млю, -миш, гл. Знакомить, познакомить.
Їстися, їмся, їсися, гл. 1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, Боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ. Левч. 28.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його. Новомоск. у. (Залюб.).
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Св. Л. 76. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить. КС. 1882. VIII. 263.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.
Нас спонсорують: