Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нелюдний
нелюдський
нелюдськість
нелюдько
нелюдяний
нелюдяність
нема
немать
неметкий
немжитися
немилий
немило
немилосердний
немилосердно
немилостивий
немилостиво
не-миний-корчма
неминуче
неминучий
неминучість
неминуще
неминущий
немівний
немірний
неміряно
неміч
немний
немов
немовля
немовлячий
немога
немогущий
неможливий
неможливість
неможливо
неможний
немока
немоценний
немошний
немощі
немощний
немрущий
немудрий
ненавидець
ненавидіти
ненавидний
ненавидник
ненависливий
ненависний
ненависть
ненадія
ненажера
ненажерливий
ненажерний
ненажир
ненаїдний
ненаїсть
неналежно
ненароком
ненасит
ненаситець
ненаситний
ненаський
ненатлий
ненатля
неначе
нендзорі
ненечка
ненила
ненін
ненуж
ненька
неньо
неньчин
неня
необавки
необачка
необачний
необачність
необережний
необережність
необережно
необзир
необлудний
необлудність
необлудно
необмильний
необорний
необорність
необходимий
неоглядки
неоглядно
неодинокий
неодіжний
неодмінне
неодмінний
неодмінно
неодмовний
неодмовно
неоднаковий
неоднаковість
неоднаково
неодукований
неозорвий
неозорно
неокаяний
неоковерний
неоковирний
неомильний
неомірний
неопалий
неопантровність
неоружний
неосвітний
неосудливий
неосудний
неосяжний
неосяжно
неотеса
неофит
Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Ном. № 3150. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Шевч. 427. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Грин. III. 484. Ото гілляченьки із її рученьки. Рудан. І. 35. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. Чуб. ІІІ. 299.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula. Могилев. у.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця. Ном. № 11747.
Облудність, -ности, ж. Лицемѣріе, притворство.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь. Рудч. Ск. І. 6.
Помилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. помилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859.
Темрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Нас спонсорують: