Вигадати Cм. вигадувати.
Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці.
Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. Грузьке дно в річці.
Клюкати, -каю, -єш, гл.
1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка.
2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають.
8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри
Красовитий, -а, -е. Красивый. Удовине личко красовите. Пані мая, пані влюбленная, моя красовита!
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Непослух, -ху, м. Ослушаніе, непослушность.
Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Було (її) обвертіти в подрану ряднину.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Шурнути, -рну, -неш, гл.
1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила.
2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері.
