Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настобурчити
настобурчувати
настобурчуватися
настовбурчувати
настовбурчуватися
настовпужити
настовпужувати
настовпужуватися
настолочити
настолочувати
настопірити
настоптати
настоптувати
насторожати
насторочувати
насторошити
насторошувати
насторч
настоювати
настоянка
настояти
настоящий
настрахати
настрахатися
настрашити
настрашитися
настрашка
настрашувати
настремець
настренчити
настренчувати
настріляти
настроїти
настромити
настромлювати
настромлюватися
настроювати
настроюватися
настругати
настругувати
наструнчити
наструнчувати
настрючити
настрямок
наступ
наступати
наступник
наступниця
наступцем
настягатися
насувати
насуватися
насукати
насумритися
насунути
насупереки
насупити
насуплювати
насуплюватися
насупонитися
насупуватий
насушити
насушувати
насущний
насущник
насхил
наський
насяти
натаврити
натаганити
натантирити
натанцюватися
натарабанити
натасувати
натворити
нате
натекти
натеньки
натерменувати
натерпітися
натерти
натерть
натесати
натечи
натиканий
натикати I
натикати II
натина
натинати
натинатися
натинина
натиня
натирати
натиратися
натирачка
натирити
натиск
натискати
натиски
натиснути
натиснутися
натичка
натівати
натікати
натісувати
натішитися
наткати
наткатися
наткнути
наткнутися
натнути
натовкмачити
натовкмачувати
натовкти
натовктися
натовп
натовпитися
натовчи
натокмачувати
натолочити
Безпешність = безпечність
Безсмертність, -ности, ж. Безсмертіе. До ясних безсмертности осель. К. Дз. 52.
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Доко́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. докоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Докашиваться, докоситься. 2) Косить до чего нибудь. Докосивсь до ночі. Докосивсь, поки й косу увірвав. Аф. 382.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Куряний, -а, -е. Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Нас спонсорують: