Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настобурчити
настобурчувати
настобурчуватися
настовбурчувати
настовбурчуватися
настовпужити
настовпужувати
настовпужуватися
настолочити
настолочувати
настопірити
настоптати
настоптувати
насторожати
насторочувати
насторошити
насторошувати
насторч
настоювати
настоянка
настояти
настоящий
настрахати
настрахатися
настрашити
настрашитися
настрашка
настрашувати
настремець
настренчити
настренчувати
настріляти
настроїти
настромити
настромлювати
настромлюватися
настроювати
настроюватися
настругати
настругувати
наструнчити
наструнчувати
настрючити
настрямок
наступ
наступати
наступник
наступниця
наступцем
настягатися
насувати
насуватися
насукати
насумритися
насунути
насупереки
насупити
насуплювати
насуплюватися
насупонитися
насупуватий
насушити
насушувати
насущний
насущник
насхил
наський
насяти
натаврити
натаганити
натантирити
натанцюватися
натарабанити
натасувати
натворити
нате
натекти
натеньки
натерменувати
натерпітися
натерти
натерть
натесати
натечи
натиканий
натикати I
натикати II
натина
натинати
натинатися
натинина
натиня
натирати
натиратися
натирачка
натирити
натиск
натискати
натиски
натиснути
натиснутися
натичка
натівати
натікати
натісувати
натішитися
наткати
наткатися
наткнути
наткнутися
натнути
натовкмачити
натовкмачувати
натовкти
натовктися
натовп
натовпитися
натовчи
натокмачувати
натолочити
Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.
Зайо́м, -йму, м. Первоначальное завладѣніе землей. Черниг. Рід його благий осягне займом землю. К. Псал. 57.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Поперечка, -ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Припивати, -ва́ю, -єш, гл.до ко́го. При потчиваніи напиткомъ угощающій подносить чарку угощаемому, но, по просьбѣ послѣдняго, долженъ сперва выпить самъ (часто въ этомъ случаѣ отпивается только немного изъ рюмки), — это и называется приливати. Дружки співають, — я частую і від усякого прип'ю. Алв. 23. До ляха медом і оковитою горілкою припиває. АД. II. 114.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Темнючо нар. Очень темно. Темнючо так, що я й не розгледіла.
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Нас спонсорують: