Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

меляний

Ме́ляний и мелятий, -а, -е. Молотый. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЯНИЙ"
Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Поколихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покачнуться, пошатнуться.
Пугикати, -каю, -єш, гл. Кричать (о филинахъ, совахъ). Сова та пугачі скіглили, пугикали. Стор. МПр. 16.
Роскорчовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскорчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься, раскуститься.
Ростринькати Cм. ростринькувати.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова. Морд. Оп. 85.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.