Вироблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виробитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Выдѣлываться, выдѣлаться.
2) Вырабатываться, выработаться; обрабатываться, обработаться.
3) Истощаться, обезсилѣть отъ работы. Виробився чоловік.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Косиця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці.
1) = косниця. А в пшениці золоті косиці.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris.
6) Родъ вышивки.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Ум. косичка, косиченька.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ.
Перевоза, -зи, ж. Переправа. Cм. перевіз 2. Ум. перево́зонька. Ой чи ти, бурлаче, рибу ловиш, чи ти, бурлаче, перевозиш? — Гірка моя перевозонька.
Перехрещувати, -щую, -єш, сов. в. перехрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові.
Розвилина, -ни, ж. Мѣсто развѣтвленія вѣтвей.
