Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. 3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала.
Кислоокий, -а, -е. Съ гноящимися глазами. Був тонкий, сухий, високий і гунявий й кислоокий.
Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду.
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Товаришування, -ня, с. Товарищескія отношенія.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій.
