Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

медявник

Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДЯВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДЯВНИК"
Брижі Cм. брижа.
Вр.... Кромѣ нижепомѣщенныхъ словъ. Cм. еще ур...
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться. Желех.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить. Рудч. Ск. II. 108.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл. 1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Стор. МПр. 54. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите. Шевч. 48. 2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Шевч. 128. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила. Гол. III. 454. 3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив? Чуб. III. 117. 4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить! Мил. Св. 3.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕДЯВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.