Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезинець

Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями. О. 1861. XI. Свид. 70.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1. Вх. Уг. 259.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка. Вх. Зн. 64.
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину. Гол. III. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.