Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезинець

Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Влада, -ди, ж. Власть.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Чуб. V. 2. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні. Рудч. Ск. І. 97.
Заку́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. заку́татися, -таюся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.  
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає. Міусск. окр.
Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).
Приторочити, -чу́, -чи́ш, гл. Привязать ремнями (тороками). Приторочити сакви коло сідла. Черк. у.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.