Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила.
Роздіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роздітися, -дінуся, -нешся, гл. Раздѣваться, раздѣться. Ой там вони роздівались.
Розлящатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться, кричать рѣзкимъ голосомъ.
Спалити, -лю, -лиш, гл.
1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале.
2) Опалить (солнцемъ кожу).
3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало.
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив.
