Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Деся́тник, -ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. Деся́тничок.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Коліно, -на, с.
1) Колѣно. Жупанини по коліна, пошита до діла.
2) Родъ, происхожденіе. Одно — що вона пані великого коліна, а друге — що з прадіда ляшка.
3) Поколѣніе. Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі. 49.
4) Изгибъ (рѣки и пр). Коліно трохи бум: так іти прямо, а потім повернуть у бік коліном.
5) Переходъ голоса при пѣніи. Не попадеш пісні: на коліна крута. Ум. колінечко, колінце. Первий раз ступив (у воду) по колінечка, другий раз ступив — як під рученьки.
Лота́ття, -тя, с. = латаття.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Осмеркнутися, -неться, гл. безл. = осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов.
Проглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Не будь ні гіркий, ні солодкий: будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
