Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

меляса

Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЯСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЯСА"
Байор, -ра, м. = крайка. Kolb., I. 45.
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Вікнина, -ни, ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.
Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться. Желех.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. К. Досв. 88. Єремія на диво обновив предківський замок. Стор. МПр. 65.
Прихижкуватий, -а, -е. = пригижкуватий? Хоч би де́ знеслась инша прихижкувата курка, — він те яєчко знайде й принесе.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Сльоза, -зи, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. Мет. 85. За слізьми світа не бачив. Левиц. І. 38. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Рудч. Ск. II. 45. Ум. слі́зка, слізонька, слізочка.
Хупишка, -ки, ж. Эпитетъ мыши въ сказкѣ. Мишка-хупишка. Чуб. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЯСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.