Австрия́т, -та, м. = Австрия́к.
Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує.
Капитан, -на, м.
1) Капитанъ въ войскѣ. Вона на солдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана.
2) Капитанъ корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Ум. капитаник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Крицевий, -а, -е. Стальной.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Обв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обв'язатися, -жуся, -жешся, гл. = об'язуватися, об'язатися.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
