Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

медовчик

Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДОВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДОВЧИК"
Малові́рний, -а, -е. Маловѣрный. Бог зодягатиме вас, маловірні. Єв. Мт. VI. 30.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Передумати Cм. передумувати.
Поживитися Cм. поживлятися.
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Позатихати, -хаємо, -єте, гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне. Левиц. І. 116.
Привичити Cм. привичати.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Уш 2, уша, м. Названіе человѣка военнаго званія за часто употребляемое такими людьми слово «ужъ». Будьте ласкаві... возьміть собі того уша, що у Голованя (живе). Сим. 4 5.
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕДОВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.