Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. Великий дурень. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. великий піст. Великій постъ. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Великий до неба, а дурний як треба. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем.
Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Cм. випшоно.
Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Збір, збо́ру, м. 1) Собраніе. Збір людей. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? 2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Збір поганий, бо молока мало. 3) мн. збо́ри. Сборки. Свита... з маленькими зборами.
Підневолити Cм. підневолювати.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Поховання, -ня, с. Похороны, погребете. Бог його зна, що воно за пошесть така! ото прийшов чоловік з другого села на поховання та й сам умер з холери.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора.
Цурма, -ми, ж. = сурма. Ум. цуромка.
