Горо́донько, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. 2) Лігма. Горизонтально.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає.
Роздоброхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести.
Хохо́л, -ла, м. = Хохолаз.
Щедрина, -ні, ж.
1) Щедрость.
2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе.
