Видко нар.
1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Ніч була темна, нічого не видко.
2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко.
Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає.
Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає.
Косяк, -ка, м.
1) Острый уголъ, клинъ.
2) Бревно, которое укрѣпляется между двумя столбами (или діагонально одно, или два такимъ образомъ, что вмѣстѣ со столбами составляютъ букву М) и служитъ для укрѣпленія послѣднихъ. и
3) Кусокъ сѣти; изъ шести косяків сшивается бредень.
4) Канатъ для якоря на днѣпровской лодкѣ.
5) Небольшой табунъ лошадей. Було в його трохи коров і волів та по полю пасся косяк чималенький.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать.
Побіденний, -а, -е. Горемычный. А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Уланенко, -ка, м. Сынъ улана.
