Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися.
Знатний, -а, -е. Замѣтный.
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Пошамрити, -рю́, -риш, гл. Пошелестѣть.
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха.
Шинкарювати, -рюю, -єш, гл. Содержать кабакъ, заниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
