Доо́чне нар. Лично, самолично.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали.
Пересівати, -ва́ю, -єш, сов. в. пересіяти, -сію, -єш, гл. Пересѣвать, пересѣять. Я шальвію пересію, а рути не буду.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл.
1) Подпускать, подпустить.
2) — бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли.
3) — москаля. Врать, соврать.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Схиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. схилити, -лю, -лиш, гл. Склонять, склонить, наклонять, наклонить. А сам схилив головоньку, сльози проливає.
Трибунал, -лу, м. Трибуналъ, судъ, судилище. Вже судили княжі віча, панські трибунали. Ми судимось громадським трибуналом.
Хутрування, -ня, с.
1) Подбивка мѣхомъ.
2) Обшивка шалевками.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Я серцем чуйно ті печалі чую. 2) Бдительно.
Штурмувати, -му́ю, -єш, гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Штурмом штурмували.
