Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межник

Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖНИК"
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.
Намно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножиться, размножиться.
Нахило нар. Наклонно, покато.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.) Вас. 184.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Скупляти, -ля́ю, -єш, гл. = скуповувати. Риболовні скупляти. О. 1862. VIII.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Шейк. Ум. таргани́нка.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Тридев'ятий, -а, -е. числ. Двадцать седьмой.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.