Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

менчий

Ме́нчий, -а, -е. = менший и пр. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший менчого кусає та ще й б'є. Гліб. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЧИЙ"
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Кульчик, -ка, м. Сережка. Волынь.
Підстоженє, -ня, с. = підстіжжя. Kolb. I. 63.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Поодд.. Cм. повідд..
Приостати Cм. приоставати.
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Гол. IV. 33. Надійшов же. т ній батенько її. Гол. IV. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.