Вармія, -мії, ж. Армія. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія.
Виволанка, -ки, ж.
1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку.
2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка.
Кормига, -ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із під кормиш лядської. під кормигу підгорнути. Подчичинить подъ власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Вона стане на користь людові нашому. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Починальний, -а, -е. Относящійся къ началу дѣйствія, начальный. Ой дайте нам коровайную починальную шишечку.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
