Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Вузол, -зла, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. 2) Узы, связь. Ум. вузлик, вузличок.
За́вивка, -ки, ж. = завертка i.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать.
Микуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. — очи́ма. Смотрѣть, избѣгая встрѣчаться глазами, чувствуя себя неловко. Микуляє очима, як кіт на глині. Въ другомъ случаѣ: Не микуляй очима, бо не твоя дівчина. Слѣдить глазами? Поворачивать глаза слѣдомъ за чѣмъ?
Опалати, -лаю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи, сора и пыли: зерно всыпается въ корытце, которое потомъ двигаютъ туда и сюда — весь соръ отлетаетъ. Cм. палати. Сами дівки крупи мелют, сами й опалают.
Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару.
