Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав?
Запу́куватися, -куюся, -єшся гл; Свертываться (о цвѣтахъ). Над вечір перед заходом сонця майже усі квітки запукуються, схиляють свої головки додолу.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт.
Пісі гл. Дѣтск. Мочиться.
Пром'яти, -мну, -мне́ш, гл. Промять.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся.
Устой нар. Стоймя. Огорожен дошками встой.
