Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля.
2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Вона мені винна карбованця.
Кімса, -си, ж.
1) Кусокъ, комъ, напр., земли.
2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть.
Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. хоч куди. Куда угодно. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. куди далі. Чѣмъ дальше. Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. куди тобі! Сокращено изъ куди тобі до його, до того, т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь куди тобі употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі!
Лест, -ту, м. Въ выраженіи: лестом заходити. Обманывать при помощи хитрости.
Огнекрилатий, -а, -е. Съ огненными крыльями. Дракон огнекрилатий. Як смерти бурний дух огнекрилатий.
Переводити II, -джу́, -диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть.
Поплямитися, -млюся, -мишся, гл. Запятнаться, покрыться пятнами.
Прачик, -ка, м.
1) Ум. отъ прач.
2) Головастикъ.
Утоплений, -ного, м. Утопленникъ.
