Дихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. 2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться.
Змажка, -ки, ж. Ум. отъ змага.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Підсохти Cм. підсихати.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Ханський, -а, -е. Ханскій.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Ум. хлудинка.
