Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Брязкітка, -ки, ж. = брязкальце. Ум. брязкіточка.
Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Заборошни́ти, -ся. Cм. заборошнювати, -ся.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею.
Роспитися Cм. роспиватися.
Чортаника, -ки (м. ? ж. ?). Рыба, карпъ вѣсомъ менѣе полутора фунта.
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.
