Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мгичка

Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МГИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МГИЧКА"
Відзолювати, -люю, -єш, сов. в. відзолити, -лю, -лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (бѣлье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!... одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. Гол. І. 164.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Невіглас, -са, м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Шолудивий, -а, -е. Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. З шолудивою головою та в дух. Ном. № 5462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МГИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.