Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мгичка

Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МГИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МГИЧКА"
Боршєвка, -ки, ж. Раст. Conium maculatum. Шух. І. 21.
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Вертливий, -а, -е. Вертлявый. Ном. № 13618.
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Чуб. І. 5. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой. КС. 1898. VII. 46.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Козарня, -ні, ж. Казарма для разсыльныхъ казаковъ въ панскихъ имѣніяхъ. У тій козарні живуть самі козаки, там сідла козацькі, уздечки, то що. Черк. у.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МГИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.