Бас, -са, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. говорити баса. Говорить басомъ. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. 3) на бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. 4) басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Ум. басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Ув. басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать.
Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. 2) Сборщикъ податей.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха.
Ми́ска, -ки, ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Із нехочу ззів три миски борщу. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Ум. мисочка.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника.
На́глядом нар. Не выпуская изъ виду, слѣдомъ. Чоловік її... хутенько з дому, та за нею зараз і пойшов наглядом: куди вона піде.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Тихість, -хости, ж.
1) Тишина, свойство тихаго. Провадили ми наше діло в благодатній тихості.
2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця.
