Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелун

Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать. Ном. № 6930.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛУН"
Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами. К. Псалт. 240.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Гнилоїдити, -джу, -диш, гл. Скряжничать. Желех.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Оситняг, -гу, м. Растеніе = осітняг. Ум. оситняжок. ЗЮЗО. І. 172.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. пстружок. Желех.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця! Борз. у.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.