Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелюс

Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. АД. І. 108. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д. Потебня. III. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЮС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЮС"
Віджати Ii Cм. віджинати.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Набача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. набачити, -чу, -чиш, гл. Примѣчать, примѣтить, замѣтить. Пішли салдати колядувать та й набачили, шо у сінях під стріхою сало висить. Мнж. 108. Хома ходив, витріщав баньки, ніяк не набачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175.
Польовниця, -ці, ж. = полуниця.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.  
Росписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. росписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расписываться, расписаться, дать расписку. Росписався, що оддасть непремінно. Рудч. Ск. І. 116.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша. Анн. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЮС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.