Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами.
Кулик II, -ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Сидить кулик на болоті. кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). 2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Ум. куличок.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню.
Намилува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Налюбоваться; наляскаться. Я ж націлувався, я ж намилувався.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить.
2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Між рідними розладдя пішло.
