Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Вилягати, -гаю, -єш, сов. в. вилягти, -жу, -жеш, гл. Вылетать, вылечь.
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити.
Зморщитися, -щуся, -щишся, гл. Сморщиться. Згорбився, зморщився ще й зажурився.
Обполювати, -люю, -єш, сов. в. обполо́ти, -лю́, -леш, гл. Опалывать, ополоть, срѣзать или повырывать сорныя травы около деревьевъ, овощей. Дідова дочка закотила рукава, обполола, обханючила і пісочком обсипала (яблуньку).
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Покутнє вікно. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Під покутнім, віконечком як голубка гула.
2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв.
Розмішувати II, -шую, -єш, сов. в. розміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
Уважний, -а, -е. Внимательный.
