Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маяння

Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЯННЯ"
Запи́на, -ни, ж. Преграда, помѣха. А Дніпро, як кажуть, татаринові не запина. Стор. II. 161.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця. Вх. Зн. 34.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ. Шух. І. 81.  
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Пояснити Cм. поясняти.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай. Ном. № 3448.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.