Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мельничок

Ме́льничок, -чка, м. Ум. отъ ме́льник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЬНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЬНИЧОК"
Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ. Желех.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Гайдамаччина, -ни, ж. = гайдамащина. ЗОЮР. І. 139.
Надгни́ти Cм. надгнивати.
Обдемок, -мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Посинити, -ню́, -ни́ш, гл. Посинить.
Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала. Гн. І. 140.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЬНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.