Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають.
Жабеня́, -ня́ти, с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Ум. жабеня́тко, жабеня́точко.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці.
Принцизна, -ни, ж. Принцесса. Хиба принцизни ждеш? Бив єден царь, а ніхто не міг до його принцизни доступити.
Розбазікатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться, разговориться. Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало.
Ужище, -ща, с. Веревка. Cм. ужисько.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ.
